Феттель: “Гонщики не повинні бавитись усілякими кнопками на кермі”


Після тижневої перерви, яка була спричинена завалом на роботі, поїздками у далекі краї та проблемами з Windows, повертаюсь до активного блогінгу. Вже найближчим часом планую підготувати аналіз тестів Ф1 та  найсвіжіших новин зі світу двигунів.

Наймолодший в історії Формули 1 Чемпіон Світу Себастьян Феттель визнав, що йому не надто подобається ідея використання рухомих задніх анткрил, які, якщо вірити експертам, повинні суттєво полегшити процедуру обгонів.

Під час тестових заїздів у Хересі минулого тижня команди вперше мали змогу випробувати нову систему, однак далеко не всі залишились задоволеними нововведенням. Дворазовий Чемпіон Світу Фернандо Алонсо заявив, що використання атакуючого режиму антикрила лише на 600-метровому відрізку головної прямої автодрому навряд чи суттєво покращить ситуацію з обгонами.

Із думкою гонщика Ferrari погоджується чинний Чемпіон Світу Себастьян Феттель. “Обганяти у Ф1 завжди було важко. Гонщиком, якому обгін вдався, захоплюються, так само як і футболістом, який забив гол…. (Тому) існує ризик, що публіка почне гадати, що обгони тепер даватимуться легко. Торік авто були обладнані F-duct (каналом, за допомогою якого на заднє антикрило подавались потоки повітря під різним тиском, маніпулюючи якими, гонщик міг суттєво збільшити максимальну швидкість на прямій — примітка автора), тепер у нас буде (рухоме) антикрило та система кінетичної рекуперації енергії KERS”, німець поділився своїми враженнями від змін у технічному регламенті з журналістами італійської Gazzetta dello Sport, додавши, що йому подобалась “натуральність” Ф1. – “Гонщики повинні водити машину на максимумі її можливостей, а не бавитись із усілякими кнопками на кермі”.

Відео нижче було знято ще під час тестових заїздів у Валенсії. На ньому чіткко видно як гонщик Sauber Камуі Кобаяші переводить своє заднє антикрило в “атакуючий режим”.

Advertisements

About Андрій Цвик

Поціновувач автогонок та фанат моторизації.
Галерея | Опубліковано у Автодром, Формула 1 | Теґи: , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

8 Responses to Феттель: “Гонщики не повинні бавитись усілякими кнопками на кермі”

  1. Niorzo коментує:

    Боліди болідами, а з трасами що? Лишень розігнався, а вже й поворот. До речі, маю ідею. Треба якимось чином заборонити використання KERS як засіб оборони, скажімо, якщо переслідувач позаду на відстані секунди, то KERS не працює. Гадаю, всі ці GPS і таке інше дають таку можливість. Отоді б не було цих нудних пояснень “тільки-но я наблизився, аж він, курча ляґа, активував KERS!”

    • Андрій Цвик коментує:

      Не повністю погоджуюсь з Вами. Назвіть траси, на яких нема довгих прямих! У цьому списку будуть лише Монако (класична гонка, яка завжди була візитною карткою Ф1) та Hungaroring, що збудували комуністи, які нічого не тямили в автогонках. Усі сучасні траси надають гонщикам 2-3 хороші можливості для обгону, гонки GP2, що відбуваються після квали в суботу та перед Гран Прі Ф1 в неділю, завжди доволі захоплюючі. (Див. прорив Хемілтона у недільній гонці GP2 у Туреччині 2006 року: http://www.youtube.com/watch?v=MbjRFd205qo). В принципі, і самі Гран Прі Ф1 там були доволі непогані, за винятком, здається, 2008 року, коли за всю гонку на одному з найкращих та найбільш overtaking-friendly автодромів гонщики спромоглися здійснити лише 11 обгонів. Звичайно, що Валенсія та Сінгапур не підходять сучасній Ф1, хоча обидві вуличні траси “наділені” достатньо довгими прямими, які закінчуються недостатньо гострими поворотами. У Сінгапурі ми бачили відносно цікаві гонки, а от Валенсія завжди була кінською дозою снотворного. Тим не менше, у Ф1 важко обганяти навіть на оновленому Хоккенхаймі – лише 9(!) обгонів у 2005 році. Так що проблема таки у сучасних машинах, які надто чутливі до турбулентності.

      • Niorzo коментує:

        Якщо сучасні боліди a priori такі поганенькі, то нащо їм до пари виплоджувати “тількедроми”? А про них кінця нема казаному. Як на мене, сучасні автодроми радше пристосовані для високомайстерного “кваліфікаційного” проходження розмаїтої комбінації поворотів, аніж власне для перегонів одне з одним. Іншими словами, мені більше подобається проста й невибаглива Монца чи гармонійно вималювана Спа, ніж усі ці новочасні покручі.

      • Андрій Цвик коментує:

        Сучасні боліди без “тількедромів” перетворили би мало не кожну гонку Ф1 у сухий Гран Прі Угорщини. Звісно, існують винятки: цікаво завжди проходять етапи у Бразилії, Канаді, Австралії, Бельгії (інколи й у Монці). Проте справді нудними залишаються гонки в Бареслоні та Угорщині, не славився великою кі-стю обгонів і Сільверстоун передостанньої конфігурації та старий Хоккенхайм в епоху болідів нового покоління. Жахливими гонки завжди були в Імолі після перепрофілювання повороту Tamburello, не виділявся у цьому плані в кращу сторону й автодром Маньї Кур. А до всіх них, як відомо, Тільке, прихильником творчості якого мене назвати аж ніяк не можна, відношення абсолютно ніякого не мав. Те ж саме можна сказати про прекрасну та оригінальну трасу Сузука.

        P.S. Дощові гонки до уваги не беруться.

  2. Niorzo коментує:

    Як щодо Ньюї?

    “Насамперед, як на мене, на ситуацію (з обгонами) найбільше впливають траси. Про цей фактор всі воліють мовчати, адже прийнято вважати, що змінити конструкцію машин легше, ніж якось змінювати траси”.

    Додам таке: Тільке створює автодроми за одним шаблоном, про який він якось і сказав: впхати щонайцікавішу (а за Тільке – щонайбільшу) комбінацію прямих і закрутів в обмежену площу землі. Земля нині дорога 🙂

    • Андрій Цвик коментує:

      Як я і писав, Барселона, Валенсія, Хунгароринг, Імола після 1994 року, передостання конфігуція Сільверстоуна та (частково) Сінгапур і Абу Дабі абсолютно не сприяють збільшенню кі-сті обгонів через відсутність довгих прямих (Хунгороринг і певною мірою старий Сільверстоун) та через відсутність гострих поворотів в кінці довгих прямих (всі решта). Тим не менше на трасах типу нового Хоккенхаймрингу обгонів теж менше 15, значить, проблема, мабуть, лежить таки на стороні автомобілів.

      Германн Тільке будує одноманітні траси, які хіба що запам’ятовуються швидкісними S-ками. Тим не менше, Сузука, яку збудував Джон Хугенхольц ще у 60-их, теж не підходить машинам із сучасним пакетом аеродинаміки. До слова, у 1987 та у 1989 роках під час сухих гонок на Сузуці гонщики здійснили по 44 обгони. З того часу профіль траси змінений не був, проте у 2001 22 гонщики спромоглися аж на 1(!) випередження, а торік 24 пілоти провели лише 9 успішних атак, більшість з яких на рахунку Кобаяші.

      Щодо Ньюї, то він заробляє мільйони будуючи найкращі з машин, які важко обходити. Звісно, що він кидатиме камінь в сторону автодромів. Однак чи варто прислухатись до генія аеродинаміка? Гонки GP2 показують, що на сучасних автодромах можна обганяти. Та й навіщо міняти траси, які впродовж десятиліть залишались незмінними, якщо автомобілі і так будуються нові щороку. Саме із “вуглепластикових монстрів” слід починати боротьбу за покращення видовищності Гран Прі.

  3. Niorzo коментує:

    Як на мене, до Ньюї жодних претензій нема, то й виправдовуватися йому нічого. Та якщо Едріан для Вас не авторитет, наведу ще кілька цитат 🙂

    Мартін Вітмарш: “За щільної боротьби будь-якій машині непросто обігнати суперника. У Формулі-1 ця проблема особливо помітна через професіоналізм команд і клас пілотів. У більшості гоночних категорій обгін – це наслідок помилки пілота, що їде попереду, але в нашому чемпіонаті таких помилок набагато менше”.

    Сем Майкл: “Питання конфігурації автодромів досі серйозно не обговорювалося. Але треба запитати себе, чому на таких трасах, як Барселона, обгонів немає, а потім ми привозимо ті самі машини в Монцу, Монреаль чи Гоккенгайм і бачимо безліч обгонів?

    Не можна в усьому звинувачувати лише боліди, хоча, безумовно, певною мірою цей фактор також впливає. Але якщо б обгонів не було взагалі, на жодній трасі, тоді можна було б говорити про прорахунки в конструкції машин. Але зрозуміло, що річ не тільки в цьому, тому що є автодроми, на яких обгони можливі”.

    І знову Вітмарш: “Ми виступаємо на 18-ти автодромах, де є 350 поворотів, але 90% всіх обгонів відбуваються лише в 10-ти конкретних поворотах. Також треба подивитися, які повороти передують точкам обгонів. Позаяк обгони прив’язані до декількох певних поворотів, очевидно, проблема пов’язана з трасами”.

  4. Андрій Цвик коментує:

    До Ньюї жодних претензій і нема, але проблема далеко не лише в трасах. Точніше, не в усіх. Сузуку не міняли впродовж останніх 20 з гаком років. У 1987 та 1989 роках там обгонів було достатньо, у 2001 їх було менше, ніж в Монако. У 2006 році в Бахрейні 22 гонщики здійснили 34 обгони, а в 2008 – лише 13. Як відомо, конфігурація Bahrain International Circuit мінялася лише раз – у 2010 році (однак ті зміни були невдалими, що і спонукало організаторів оголосити про повернення до класичного “лейауту” у 2011).

    Основна вина за невелику кількість обгонів у сучасній Ф1 лежить саме на болідах (та правилах a la одного двигуна на три гонки, відсутності дозаправок у 2005) та автодромах типу Барселона (цей випадок можна пояснити надмірною кі-стю тестів, через що команди знають Circuit de Catalunya як свої п’ять пальців), Хунгароринг, Валенсія, Сінгапур та Абу Дабі (чому не врахувати в плані нової траси, що для обгонів у сучасній Ф1 потрібно довжелезну пряму та шпильку (гострий віраж) після неї?). Навіщо прямі розбивати шиканами, якщо всі прекрасно знають, що в них обганяти неможливо.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s